Класифікація трансмісійних олив

Коробки передач, роздавальні коробки, головні передачі провідних мостів, кермові механізми — це зони застосування трансмісійної оливи. Вона розробляється для специфічних умов роботи за високих температур і навантажень. У коробках передач тиск між деталями в десятки разів вищий, ніж у двигуні, олива розігрівається до 150оС, а в місцях зіткнення зубів до 300оС. Тому знання про те, які бувають трансмісійні оливи, їх марки та характеристики такі важливі для правильного вибору та надійної роботи автомобіля.

Важливість трансмісійної оливи в автомобільній індустрії

Сучасні трансмісії стали настільки складними інженерними пристроями, що розуміння їхньої роботи потребує спеціальних знань та навичок. Правильно підібране та якісне мастило гарантує плавне і безшумне перемикання передач.

Основні функції трансмісійної оливи

Коробка передач служитиме надійно, якщо з відповідальністю підійти до підбору трансмісійної оливи, яка:

• забезпечує змащування частин, що рухаються, що призводить до зменшення тертя і зносу, роблячи роботу трансмісії більш гладкою і продовжує її термін служби;
• відіграє важливу роль в охолодженні, активно відводячи надлишки тепла, що сприяє запобіганню перегріву та потенційним ушкодженням;
• у певних типах трансмісій, наприклад, автоматичних з гідромеханікою задіяно в процесі передачі енергії від двигуна до колес;
• включає в себе компоненти, що запобігають корозії та іржі металевих елементів і допомагає видаляти забруднення, що накопичилися, і частинки зносу;
• зменшує шум та вібрацію.

Історичний огляд розвитку трансмісійних олив

Спочатку для мастила подібних вузлів використовували звичайну моторну оливу. Наприкінці 1930-х років до неї додали сульфатизований китовий жир. І лише ще через 30 років через заборону на вилов китів і зростання вимог щодо якості з'явилися дійсно спеціалізовані трансмісійні оливи, види яких систематизували. Внаслідок чого було створено окрему і діючу досі класифікацію трансмісійних олив.

Основи класифікації трансмісійних олив

Підбираючи мастило для трансмісії, важливо враховувати ряд факторів: тип транспортного засобу, для якого він призначений, клімат у регіоні використання авто, особливості експлуатації та інше. Щоб це було зробити зручно, було проведено систематизацію.

Класифікація трансмісійних олив по SAE враховує один із головних показників - в'язкість. Вона відповідає за стійкість плівки на вузлах, що обертаються, і змінюється від температури. На умовах як зберігають в'язкість у різних температурних діапазонах трансмісійні оливи, класифікація SAE і побудована. Вони поділяються на:

1. Літні - SAE з цифрами від 65 до 250. Забезпечують нормативну плинність при жарі до 50оС. Чим цифра більша, тим в'язкість вища.
2. Зимові з буквою W (winter-зима), які у морозний період гарантують холодний старт без пошкодження трансмісії 70W (-55оC), 75W (-40оС), 80W (-26оC), 85W (-12оС).
3. Всесезонні, що мають подвійне маркування. Вони найчастіше використовуються, так як сезон зазвичай змінюється частіше, ніж вироблення ресурсу мастила.

Наприклад, для SAE 75W-90 розшифровка така: всесезонне, може використовуватися в діапазоні від -40 до +35оС.

На відміну від SAE, класифікація трансмісійних олив API ділить змащення залежно від кількості, виду добавок та експлуатаційних якостей. Вони повинні відповідати конкретному вузлу не тільки за в'язкістю, але й допустимим навантаженням. Ще API враховує захист рухомих частин від зношування, а мастила від окислення, спінювання, забруднення.

Марки трансмісійних олив для механічних коробок передач американський нафтовий інститут позначає літерами "GL". Чим більша цифра після них, тим вищий клас. А застосування нижчого класу, ніж передбачив автовиробник, неприпустимо.

Найбільш поширене GL-4 для МКПП із синхронізаторами містить 4% присадок, що покращують загальну якість мастила. Види GL-1, GL-2, GL-3 зараз практично не використовуються. GL-5 призначений для гіпоїдних передач зі значним зміщенням осей. Він розрахований на важкі умови роботи техніки, і в ньому вже 6.5% добавок.

Є ще дві додаткові марки трансмісійних олив PG-1, PG-2, створені для важких вантажних машин та автобусів.

Типи трансмісійних олив за складом

Для таких мастил можуть використовуватись різні основи. Кожен варіант має свої плюси та мінуси, змішувати оливи з різними основами не можна.

Мінеральні

Виробляються із сировини, витягнутої із сирої нафти. Ця натуральна основа робить його доступнішим з фінансової точки зору, що може бути важливим фактором при виборі мастила. Зазвичай має більш високу в'язкість у порівнянні з синтетичними оливами. Ця властивість може бути як плюсом, так і мінусом, залежно від особливостей та вимог трансмісії.

Порівняно з синтетичними аналогами, може виявляти меншу стійкість до екстремальних температур і мати гіршу плинність при низьких. Мінеральне мастило не може застосовуватися в коробках із синхронізаторами з кольорових металів. Їх роз'їдають присадки із сірки та фосфору, які потрібні для покращення стійкості захисної плівки у зонах тертя. Часто застосовується у старих авто, розроблених з урахуванням характеристик такого змащення.

Синтетичні

Оливи (одержувані за допомогою синтезу) мають високу стійкість до екстремальних температур за характеристиками в'язкості, що забезпечує захист трансмісії як в умовах сильного холоду, так і при високих навантаженнях. Завдяки своїм антифрикційним властивостям, вони сприяють зменшенню зносу деталей, продовжуючи термін їхньої служби та покращуючи надійність роботи трансмісії. Це також веде до економії палива, роблячи використання синтетичних олив вигідним у довгостроковій перспективі.

Однак вартість синтетичних олив значно вища порівняно з мінеральними, хоча це частково нівелюється рідкісною заміною. Також є ризик негативної взаємодії з ущільненнями в старих трансмісіях і можливість вимивання відкладень, що накопичилися в них, що може призвести до витоків і необхідності ремонту.

Напівсинтетичні

Це гібридне рішення, що поєднує переваги синтетичних і мінеральних основ. Воно забезпечує покращений захист і продуктивність трансмісії при ширшому діапазоні температур порівняно з мінеральним, збільшує інтервали між замінами та знижує знос деталей завдяки своїм антифрикційним властивостям. Підходить для використання в різних умовах експлуатації та за ціною, нижчою від синтетики.

Вибір трансмісійної оливи: на що звернути увагу

Водій напередодні заміни мастила часто стоїть перед складністю вибору. Але в трансмісійних лубрикатах як ні в яких інших потрібно слідувати інструкціям автовиробника. Чітка міжнародна класифікація трансмісійних олив для АКПП, інших типів передач відсутня, як це є для механічних коробок згідно з API.

Різним типам трансмісій потрібні свої рідини. Тому необхідно звертати увагу, для якого типу вузла мастило. За сферою застосування вона може бути для:

• МКПП, диференціалів та осей;
• АКПП(ATF);
• варіаторів (CVT);
• роботизованих передач (DSG);
• передач із подвійним зчепленням (DCT);
• тракторних трансмісій (STOU, UTTO, TDTO)

Трансмісійні рідини для автоматичних коробок передач (ATF) відрізняються підвищеними вимогами порівняно зі мастильними матеріалами для механічних коробок передач. У їх функції входить не тільки мастило зубів передач, а й забезпечення гідравлічного середовища для безперебійної роботи фрикційних елементів, ефективне відведення тепла та захист від корозії. Ці рідини мають високий індекс в'язкості і кращою здатністю протистояти утворенню піни. Крім того, ATF менше впливають на елементи ущільнювачів і різноманітні еластомери в порівнянні з оливами для механічних коробок. Також вони виділяються високою стійкістю до окислення, виконуючи роль передавача механічної енергії в трансмісійній системі і діючи швидше як гідравлічні рідини, ніж традиційні мастила.

Відмінності настільки важливо дотримуватись, що виробники часто фарбують оливу для автоматичних коробок, варіаторів у яскравий колір, щоб споживач не переплутав.

Крім того, деякі трансмісії можуть складатися з двох або трьох вузлів, яким потрібні свої марки трансмісійних олив. При частому буксируванні важких вантажів або спортивних змагань можуть застосовуватися мастила, що витримують додаткові навантаження.

Висновки

Враховуючи значну вартість трансмісії в автомобілі, дуже важливо регулярно проводити технічне обслуговування коробки передач, при цьому рекомендується використовувати виключно трансмісійні мастила, затверджені або рекомендовані виробником автомобіля. У контексті автоматичних коробок передач (АКПП) особливо неприйнятно заощаджувати, вибираючи менш дорогі варіанти трансмісійних рідин. Важливо розуміти, що застосування олив, що не відповідають вимогам виробника за характеристиками та якістю, може призвести до неминучого виходу з ладу коробки або значного зменшення її експлуатаційного терміну.

Оптимально буде те, що повністю відповідає вимогам автовиробника та випускається фірмою, якій можна довіряти. Такий, як український бренд TEMOL. Продукція, перевірена часом та споживачами у 15 країнах. Купуючи її, підтримуєте вітчизняного виробника та самі економите, отримуючи доступ до широкого асортименту мастильних матеріалів та автохімії з європейською сертифікацією.